Грузія (Сакартвело)

Загальні дані

Грузія – незалежна європейська держава. Форма політичного устрою – демократична республіка. Главою держави і главою виконавчої влади є Президент, який обирається всенародним голосуванням. 9 квітня 2000 року Президентом Грузії на повторний термін обрано відомого політика Едуарда Шеварднадзе. Референдум 31 березня 1991 року підтвердив незалежність Грузії, цілісність її території і правонаступність по відношенню до Демократичної Республіки Грузія, яка була проголошена 26 травня 1918 року.

Демократичний шлях розвитку Грузії закріпила Конституція Грузії, прийнята 24 серпня 1995 року, яка передбачає розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову, основні права, свободи і обов’язки громадян.

Сьогоднішня Грузія займає територію 69,5 тисяч квадратних кілометрів, на якій проживає 5,2 мільйона чоловік (дані на 1.01.89р.) серед них представники понад 100 націй і народностей.

Державна мова – грузинська.

Грошова одиниця Грузії – ларі (1 дол. США = 1,97 ларі станом на 27.11.2000 р.).

Національне свято – 26 травня – День незалежності Грузії.

Столиця - м.Тбілісі (біля 1200 тисяч жителів).

Релігія – православна. Християнство в Грузії утвердилося ще в IV столітті н.е. Грузинська автокефальна православна церква тепер очолюється Святійшим і Блаженнішим Католікосом-Патріархом всієї Грузії Ілією ІІ. Поряд з православними християнами в Грузії проживають мусульмани та представники інших релігійних течій. Характерною для Грузії є релігійна терпимість.

Грузія розташована в центральній і західній частині Південного Кавказу, її сусідами з півночі є Російська Федерація, із сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина. На заході територія Грузії омивається водами Чорного моря.

В Конституції Грузії до цього часу не визначено державно-територіальний устрій держави, а лише наголошується на тому, що його буде “визначено на основі принципу розмежування повноважень після повного відновлення юрисдикції Грузії на всій території держави”. На сьогодні юрисдикція Грузії не поширюється на територію самопроголошених Абхазії та Південної Осетії. Це складає одну з основних проблем для грузинського народу і діючої влади (біля 300 тисяч біженців з Абхазії).

За станом на 01.11.2000р. Грузія має наступний адміністративно-територіальний поділ:

  1. м. Тбілісі – столиця Грузії (населення - 1 млн.186 тисяч);
  2. Аджарська Автономна Республіка (населення - 366,6 тис., т.ч. 191,2 тисяч сільського населення). Центр – м. Батумі
  3. Абхазія. Політичний статус у складі Грузинської держави не визначений. Юрисдикція центральної влади Грузії на цей регіон не розповсюджується. Існує, як самопроголошена республіка з 1993 року, не визнана у світі. Центр – м. Сухумі.
  4. Гурійський край (населення - 143,7, в т.ч. 99,1 тисяч – сільського населення). Центр – м. Озургеті.
  5. Рача-Лечхумський та Квемо-Сванетський край (населення – 50,7 тисяч, в т.ч. 38,0 тисяч - сільське населення). Центр – м.Амблораурі.
  6. Самегрело – Земо Сванетський край (населення – 491,4 тисяч, в т.ч. 281,9 тисяч - сільського населення. Центр – м. Зугдіді
  7. Імеретинський край (населення - 743 тисячі, в т.ч. 319,2 тисяч сільського населення), адміністративний центр - м. Кутаїсі (населення – 233,5 тисяч). На території Імеретинського краю розташовані міста: Ткібулі (населення - 32,5 тисяч), Цхалтубо (населення – 75,7 тисяч), Чіатура (населення - 63,4 тисяч).
  8. Кахетинський край (населення – 400,4 тисяч, в т.ч. 302,3 тисяч - сільського населення). Центр - м. Телаві.
  9. Мцхета-Мтіанетський край (населення 126,1 тисяч, в т.ч. 86,5 тисяч сільського населення). Центр – м. Мцхета.
  10. Самцхе-Джавахетський край (населення – 214,5 тисяч, в т.ч. 131,8 тисяч сільського населення). Центр – м. Ахалціхе.
  11. Квемо-Картлійський край (населення – 547,3 тисяч, в т.ч. 299,6 тисяч сільського населення), адміністративний центр – м. Руставі (населення – 142,6 тисяч).
  12. Шіда Картлійський край (населення – 334,5 тисяч, в т.ч. 192,6 тисяч сільського населення). Центр – м.Горі.

В територію краю номінально входить Цхінвальський регіон, територію якого займає самопроголошена і ніким не визнана Південно-Осетинська республіка із центром в м.Цхінвалі. Юрисдикція центральної влади Грузії на цей регіон не розповсюджується.

Вищі посадові особи країни

Президент – Шеварднадзе Едуард Амвросійович (обраний на повторний термін 9 квітня 2000 року).

Голова Парламенту – Жванія Зураб Віссаріонович (обраний на повторний термін 16 листопада 1999 року).

Державний Міністр – Арсенішвілі Георгій Лонгінозович (призначений після виборів Президента Грузії 9 квітня 2000 року. До призначення на посаду Державного Міністра був Уповноваженим Президента Грузії в Кахетинському краї).

Міністр закордонних справ – Менагарішвілі Іраклій Афіногенович (Призначений Міністром закордонних справ під час першого терміну перебування на посту Глави Держави Е.Шеварднадзе. Після виборів Президента Грузії 9 квітня 2000 року знову очолив зовнішньополітичне відомство Грузії).

Основні громадські організації

Станом на 01 листопада 2000 року в Грузії нараховувалась 51 політична партія та блоки.

Найбільш впливовими політичними партіями та блоками є:

  1. Партія ”Союз Громадян Грузії” - парламентська більшість (пропрезидентська).
  2. Блок “Відродження Грузії”. Парламентський блок, який об’єднує 5 партій, по відношенню до влади знаходиться в опозиції.
  3. Парламентський блок “ Промисловість врятує Грузію”, який об’єднує 5 партій. Відношення до влади в основному позитивне, захищає інтереси промисловців.
  4. Блок “Народний фронт – товариство Іллі Чавчавадзе”. Включає 2 партії. По відношенню до влади знаходиться в опозиції.
  5. Єдина комуністична партія. По відношенню до влади опозиційна.
  6. Блок “Національно-демократичний альянс – третій шлях “Включає три партії. По відношенню до влади опозиційний.
  7. Лейбористська трудова партія Грузії. По відношенню до влади опозиційна.

26 лютого 1999 року був заснований “Конгрес неурядових організацій Грузії”, до якого входить 128 громадських організацій різного профілю. Конгрес-неурядовий, некомерційний, координаційно-консультативний орган громадських організацій парламентського типу, який керується принципами самоуправління.

Пріоритетними завданнями зовнішньої політики Грузії є зміцнення безпеки держави, відновлення її територіальної цілісності, наближення до європейських та євроатлантичних структур, ефективне включення в міжнародні економічні системи, розвиток регіонального співробітництва.

Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. В 1999 стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО.

← на головну (main page)

Юрідична компанія Юстікон - реєстрація ТОВ швидко.
Выбирайте гостиницы Львова бронирование онлайн во Львове
пдд онлайн
Низкая стоимость плоттерной резки.