Статті про Грузію

Попри свою люб'язність, господарі часто залишаються нам усе-таки трохи чужими. Інша річ, коли вирушаємо у гості до братів... Як і багато інших українців, я дуже чекав на цю мандрівку. І не розчарувався.

Целых 3 недели этого лета я провела в Грузии. Сказать, что я не жалею – ничего не сказать. Это была поездка, которая навсегда останется в памяти, даже если я ни разу не попаду на эту красивейшую и гостеприимную землю. Но, даст Бог, попаду – и снова пройдусь по старому Тбилиси, поваляюсь на нагретой солнцем гальке и увижу всех своих новых, но таких дорогих грузинских друзей...

Богатейшая и своеобразная грузинская кухня сохранила свою национальную специфику. Но в ней наблюдается существенная разница между кулинарным искусством западной и восточной Грузии. Общими чертами для обеих частей Грузии является потребление вин и различной зелени - это два обязательных блюда, входящих в любой обед, зелень подается в любое время года к завтраку, обеду и ужину.

Географія Грузії — Республіка Грузія знаходиться на південному сході Європи і займає центральну і західну частину Закавказзя. Граничить на півночі з Росією, на сході з Азербайджаном, на півдні з Вірменією і Туреччиною. На заході омивається Чорним морем. Загальна площа 69,7 тисяч квадратних кілометрів.

Внутрішні води Грузії — Річки Грузії належать двом басейнам — Чорноморському і Каспійському. Річкова мережа розвинена нерівномірно, найбільшою густиною вона відрізняється в Західній Грузії, найменшій, — на Іорськом плоскогір'ї, що пов'язане з розподілом модуля стоку (від 80-150 л/сек/км2 на Західному Кавказі до 3 л/сек/км2 на Іорськом плоскогір'ї та південному сході Ніжнекартлійської рівнини). Грузія багата гідроенергоресурсами. Загальна потенційна потужність річок — 18,2 млн. квт, потенційні ресурси — 159,4 млрд. квт/г.

Землеробство на території Грузії виникає у ранньому енеоліті (7300-6100 років тому) (схід Грузії). Це знаменує якісно нову епоху у розвитку ремесел і культури загалом. Найдавніші пам'ятки бронзового віку в районі Ахалцихе з'явилися близько 5000 років тому.


Грузинські народні казки

В усній поетичній творчості ясно відбиті громадське життя, світогляд і побут народу. Бажаючий ознайомитися з минулим грузинського народу, з його багатовіковою боротьбою проти іноземних загарбників і поневолювачів, з його непереборним прагненням до волі, не може, поряд з іншими джерелами, не звернутися й до усної поетичної творчості. Все, чим жили, що випробовували прості трудівники, усі їх сподівання й надії, горе й радості, успіхи й негоди, їх побут і вдачі — усе це знаходило своє відбиття у фольклорі грузинського народу, у його багатім художньому слові.

Як звірі приятелювали

Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бідкаються, що часто й густо їм доводиться без вечері засинати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити. Домовилися та й заприятелювали. От така от компанія. По якімось часі подалися всі троє полювати. Коли це біжить сарна. Упіймали вони її, скрутили в'язи, посідали в холодочку та й нум ділитися...

Зайчиха та зайченята

Була собі зайчиха і мала п'ятеро зайчаток. І все б нічого, так у березні такі морози прикрутили, що несила та й годі. Стара зайчиха і сюди, і туди, то казки почне розповідати малечі, то згадає лицарську звитягу славних прадідів, усе хоче якось нагріти діток. А ті поскручувалися та тільки щуляться. Тоді зайчиха повела свій виводок трохи поплигати. Отак тупцяли вони, тупцяли та й побачили, як десь аж ген-ген вогонь горить. Ото зайчиха...

Миша хатня й польова

Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: — І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз і смачненьким поласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, таки справніша за тебе. Ще й не набалакалися миші, як вискочив котюга. Хатня миша шусть у шпарку та й немає. А польова сюди тиць, туди тиць — не втовплюється, вузькі шпарки. Затремтіла та й дивиться...

Як вовк ченцем став

Якось один вовк нажерся м'ясива та й думає: «Боже, скільки я того гріха заподіяв, сходжу оце в Єрусалим та ченцем став відмолю». Подумав та й подався до Єрусалима. Аж назустріч йому бичок, — Здоров був, бичок-третячок, — каже вовк. — То й здоров, — одказує той. — Куди це тебе несе? — Е, я вже тепер чернець, іду в Єрусалим гріхи...

Як тигр кота захищав

Поїхав один дядько за село поля орати, а за плугом і кіт поплентався. То дядько приїхав та й кинувся до роботи, а кіт плиг до лісу та й нум ловити коників, метеликів та за пташками ганятися. Коли це вискакує з лісу тигр. Побачив кота та й остовпів: — Брате, — каже здивовано, — ти наче й нашої породи,...

Як слуга втішив пана

Один князь багато років провів на чужині і не мав жодних звісток з рідного краю. Коли повернувся додому, назустріч князеві вийшов слуга. — Як справи вдома, Ісако? — запитав пан. — Все добре, батоно, все гаразд, тільки пес твій здох. — Як ти засмутив мене, Ісако!...

Золотий келих

Жили в одній країні чоловік та жінка. Аж ось чоловікові треба на війну йти, а в жінки дитя має бути. Чоловік і каже: — Народиться наша дитина сиротою. То жінка й назвала свого сина Сиротою. Вже йому ось і п'ятнадцять літ, а він усе ще не бачив, щоб мати усміхнулася колись. Ото хлопець і каже...

Казка про ловця та великого орла

Був собі один бідний ловець. Полював він якось та й побачив орла, що аж на трьох дубах лежав — такий великий. Тільки хотів випустити у нього стрілу, як орел заговорив: — Не вбивай мене, я всього лише орленя. А візьми мене додому та підлікуй перебите крило, то я тобі в пригоді стану. Не вбив мисливець орленяти, взяв його...

Ростом

Був собі колись лицар над лицарями — Ростом, і якось заболів у нього зуб, та так, що земля йому вже на землю не схожа, а небо на небо. Ухопив Ростом за ноги кривого дева та й нум крутити його довкола себе. — Ой, Ростоме, Ростоме, — каже дев, — чи годиться своє лицарство на мені показувати. Коли хочеш зажити слави...

Казка про голого вовка

Був собі один цар і мав одинака сина. Вже коли зовсім старий зробився, навчає цар сина: — Скрізь полюй, де тобі заманеться, тільки на червону гору не ходи, бо живий не вернешся. Де тільки не полював царенко, а на червону гору не йде, не хоче батькового заповіту ламати. Аж якось не втерпів, подався й на червону гору. Довго полював...


Germany-Italy